В гості до ведмедів

Хто в дитинстві не мріяв про пухнастого клишоногого, який полюбляє мед і ходити в гості?

От деякі такі милі дітлахи виростають і перетворюються в справжніх тиранів, які мають гроші, але не мають душі. От завівши для власного задоволення і хвальби перед друзями мохнате ведмежатко, потішившись ним якийсь час, тварина залишається страждати в неволі, зазвичай недоїдає і терпить знущання жорстоких господарів чи ще гірше - дресирувальників.

Така нелегка доля красенів, які потрапили в реабілітаційний центр бурого ведмедя в НПП Синевир в Карпатах.

Коли відвідуєш це місце, прокидається в душі весь спектр емоцій. Хочеться обійняти і втішити цих милих, величних та грізних господарів лісу. Вони вражають своєю величчю та водночас милою наївністю. Важко уявити, як люди здатні на жорстоке поводження з такими милими тваринами.

Все ж, світ не без добрих людей і цей центр реабілітації створений дійсно великими людьми.

Ведмедики тут проходять курс з інтеграції в "ведмеже суспільство", поступово та за всіма правилами.

Тут побудовано декілька вольєрів і секцій для проживання ведмедів з різним темпераментом і характером.

Відвідувачі ж можуть помилуватися за тваринами через огорожі.

Раціон у косолапих, як на курорті, адже територія не надто велика, щоб ведмеді могли самі харчуватися дарами лісу, та і сили їм потрібно відновлювати.

Раціон для ведмедів складали за зразками зоопарків разом із ветеринарами. Брали приклад зі схожих центрів у Румунії та Болгарії.

Для кожного ведмедя можуть бути свої особливості – щось він більше полюбляє їсти, а щось менше. Проте грошей, що виділяються державою, ледве вистачає на таку їжу. На території центру тварини самостійно знаходять для себе листя, траву, корінці та мох.

Директор заповідника Микола Дербак вважає, що центр може прийняти ще багато ведмедів. Важливо, щоб для цього були умови: "Часто виникають питання щодо медикаментів, які не узгоджені із законодавством. Долучаємо волонтерські організації, які приходять зі своїми препаратами. Нам допомагають продуктові гіпермаркети, які віддають свої продукти. Але цього все одно не вистачає".

Люди клишоногих не лякають, вони вже звикли до відвідувачів. Хоч і не у всіх залишились гарні спогади про своїх попередніх господарів, ведмеді навчились бути доброзичливими. Втім, попереджають працівники реабілітаційного центру, не варто піддаватися спокусі і через решітку намагатись тварин погладити. Хижак є хижак, краще не провокувати дикого звіра. Так само забороняють туристам годувати ведмедів.

Проте, скажу по-секрету, ми таки поділилися нашими похідними запасами хліба і ледь перебороли бажання обійняти це мохнате чудо природи.

Національний природний парк "Синевир" не випадково став місцем для будівництва такого центру. Природа та кліматичні умови повністю відповідають тим умовам проживання, яких потребують бурі ведмеді.

Центр відкрили зовсім нещодавно, його будівництво почалося у 2011 році, проте до сьогодні ще лишається дуже багато нереалізованих планів.

Реабілітаційний центр бурих ведмедів "Синевир" – це велика, екологічно чиста територія площею 12 га. Вона огороджена парканом, який знаходиться під напругою. Тут є і ліс, і струмки з чистою водою, і ягідники.

У природі ж ведмеді намагаються тримати подалі від шуму і уникають зустрічі з людьми.

Дістатись сюди можна на таксі чи автобусом із залізничної станції Воловець м. Міжгір'я, який іде до с. Синевирська Поляна. Водії зупинку знають і скажуть де необхідно вийти

#Карпати #Гори #Ведмеді